Історичний Будинок Композиторів і далі руйнують - Бригинець

Руйнівники історичного будинку - пам’ятки на вул. Софіївська,16/16 (житловий будинок композиторів, де раніше розміщувався Музичний фонд України) не допускають інспекторів для перевірки стану будівлі.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням наголовне управління охорони культурної спадщини КМДА.

Депутат повідомив, що управлінням було проведено перевірку зазначеного будинку, але доступ до його цокольного поверху, де відбувається облаштування ресторану, що руйнує будівлю, був обмежений представниками замовника робіт.

Інспекторами було виявлено проведення робіт у приміщенні, хоча дозвільна документація на проведення робіт управлінням не надавалася. Охоронний договір на приміщення цокольного поверху, де проводяться роботи, не укладався. Власника приміщення встановити не вдалося.

Тому голова комісії звернувся до прокуратори Києва з проханням вжити заходів прокурорського реагування щодо правомірності проведення будівельних робіт у будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16.

За словами Бригинця, облаштування ресторану в будинку-пам’ятці на вул. Софіївська, 16/16 призвело до появи тріщин в будинку. Зазначений будинок є історичною та архітектурною пам’яткою з 1980 року.

У будинку жили та працювали видатні українські композитори Л. Ревуцький, П. Майборода та інші. На цокольному поверсі був розміщений Музичний фонд України та республіканське відділення Центру музичної інформації.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.