АНОНС: Лекція про "зворотню археологію" імперських храмів у Києві

Програма імені Фулбрайта в Україні та книгарня "Є" запрошують на відкриту лекцію Олени Певної "Зворотня археологія" та реставрація пам’яток Київської Русі в Україні: Приклад Кирилівської церкви в Києві".

Американський історик Річард С. Вортман у своїй книзі "Сценарії влади", присвяченій дослідженню міфів і церемоній російської монархії, назвав використання Олександром ІІІ "руського стилю" у формуванні російської царської ідентичності проявом “зворотньої археології".

Історик пояснює, що пам’ятки, завершені у цьому стилі, відроджували невидиме минуле - особливо в місцевостях, де царський уряд застосовував політику русифікації.

У доповіді на прикладі Кирилівської церкви в Києві буде розглянуто впливи царської ідеології на пріоритети і практику реставрації середньовічних пам’яток на території України у дев’ятнадцятому столітті.

Також буде простежено вплив реставрацій XIX-го століття на подальше вивчення та реставрацію мистецької та архітектурної спадщини Київської Русі в Україні.

Час і місце: 8 травня, 18:00, книгарня "Є" (Київ, вулиця Лисенка, 3).

Олена Певна – доктор мистецтвознавства, професор кафедри мистецтва та мистецтвознавства Університету Річмонда (США), авторка низки розвідок з історії мистецтва та архітектури давнього Києва.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.