У Львові покажуть фото, зроблені таємною поліцією Чехословаччини

В Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” можна буде побачити фотографії, створені під час таємного стеження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

10 травня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького” o 16:00 за участі першого директора Інституту досліджень тоталітарних режимів Чеської Республіки Павела Жачека відбудеться відкриття виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції".

Експозиція підготовлена до показу Чеським центром у Києві та Генеральним консульством Чеської Республіки у Львові.

Основу виставки "Прага в об’єктиві таємної поліції" склали світлини, створені під час таємного стеження за об’єктами оперативних розробок Управління зовнішнього спостереження політичної поліції колишньої Чехословацької республіки.

До компетенції співробітників управління зовнішнього спостереження належало на тільки ведення спостереження, а й зйомка та обробка фотографічної документації окремих операцій. 

З часом ці світлини стали винятковим документальним матеріалом історії, що найбільш достовірно відобразив дійсність Чехословаччини 1970-80-их років, населення котрої постійно перебувало під наглядом політичної поліції.

Ховаючи фотокамери під пальто, у валізці або сумці, агенти стеження натискали на спуск у момент, коли об'єкт опинявся перед прихованою камерою. Відтак у кадр потрапляли не тільки люди за якими стежать, а й величезна кількість подробиць щоденного життя тогочасної Праги.

Виставка „Прага в об’єктиві таємної поліції” триватиме у Національному музеї-меморіалі „Тюрма на Лонцького” до 31 травня 2012 р.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.