Південно-Західна залізниця запустила ретропоїзд

Південно-Західна залізниця сьогодні запустила курсування екскурсійного ретропоїзду.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Поїзд курсуватиме щоденно з відправленням о 13:56 з Центрального залізничного вокзалу. Поїзд має три вагони, з яких - два пасажирських (по 50 сидячих місць) та вагон-ресторан.

 

Вартість екскурсії становить 25 гривень. Квитки можна придбати в касі № 19 приміського вокзалу. Час у дорозі - близько двох годин.

Як повідомив головний інженер пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр Ясинецький, поїзд рухає паротяг виробництва Ворошиловградського паротягобудівного заводу 1953 року випуску. За його словами, швидкість паротяга розрахована на 80 км/год.

Ретропоїзд курсує по так званому Київському кільцю, проходячи, зокрема, станції "Петрівка", "Борщагівка", "Дарниця" та "Київ-Московський".

Прес-служба ПЗЗ повідомила, що на сьогоднішній перший рейс поїзда було продано 68 квитків.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.