Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух 1920-50 рр.

Інститут суспільних досліджень та Центр досліджень визвольного руху до 70-тої річниці створення УПА оголошують конкурс студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-1950-х років".

Конкурс оголошується для сприяння студентським науковим дослідженням українського визвольного руху в означений період.

Передбачено 5 премій по 1 000 гривень для переможців та комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

  • повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;
  • селянський опір колективізації;
  • ідеологія та програми українського націоналізму в 1920-1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр.."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");
  • чільні постаті ОУН та УПА в 1920-1950-х рр. (Організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або мало розробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);
  • діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад "Діяльність ОУН на Черкащині 1941-1943 рр.");
  • повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920-1950-х рр. (Цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).

Водночас організатори виходять з того, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі. Цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел.

Охочі взяти участь у конкурсі до 15 червня 2012 р. подають заявку на участь. Заявка містить прізвище та ім’я студента, назву навчального закладу, факультет та курс, контактну інформацію (електронну адресу та телефон), назву пропонованої роботи та стислу анотацію (постановка проблеми, історіографія та огляд джерельної бази, яка буде використана — не більше 1,5 сторінок).

Конкурсна комісія повідомляє про прийняття чи відхилення заявки. Заявки подавати на адресу repanoleh@i.ua

Автори заявок, які прийняті на конкурс, до 10 вересня 2012 р. готують роботу у вигляді наукової статті (від 12 до 20 сторінок, 14 кегль, 1,5 інтервали, посилання на список джерел та літератури в кінці статті, наприклад [3, арк. 8] або [6, с. 129]). До 1 жовтня конкурсна комісія розгляне роботи та повідомить учасникам результати. Відзначення переможців відбудеться до 14 жовтня 2012 року.

Конкурсна комісія

  • к.і.н. В. В’ятрович
  • к.і.н. В. Панченко
  • к.і.н. О. Репан

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.