Спецпроект

25 УКРАЇНСЬКИХ МУЗЕЇВ ЗМАГАТИМУТЬСЯ ЗА ГРАНТ У 10 МІЛЬЙОНІВ

31 липня завершився прийом проектних пропозицій від українських музеїв у рамках проекту "Динамічний музей". Свої заявки на участь у проекті надіслали 25 музеї. Вони змагаються за один грант - розміром 10 млн грн.

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори проекту з фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Грант призначено на модернізацію музею, оновлення підходів і методів роботи. Окрім цього, ще два з тих музеїв, що подали свої пропозиції фонду, отримають гранти на суму до 250 тисяч грн кожен - на реалізацію окремих компонентів запропонованих проектів.

Переможця визначить спеціально призначена експертна рада у складі 5 українських та 2 іноземних фахівців.

Зокрема, переможців визначатимуть президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM) Ганс-Мартін Хінц (Берлін) та президент Європейського музейного форуму Михаіл Гнєдовскій (Москва).

Обраний музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, чиїм завданням буде постійне консультування й надання професійної підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту.

Свої пропозиції подавали музеї державної та приватної комунальної форми власності, колекції яких належать до державної частини музейного фонду України.

"Грант призначається на оновлення, підвищення та активізацію ролі музеїв у суспільстві, - зазначила керівник проекту "Динамічний музей" Олеся Островська-Люта. - Простіше кажучи, на те, аби наші музеї стали активними, динамічними осередками культури, відкритими до своїх відвідувачів, готовими пропонувати різні форми пізнання. Треба не забувати, що музей – це не лише центр збереження знань, а й передачі знань. Ми хочемо побачити нові ідеї, бачити, як музей планує розвиватися впродовж наступних років".

За словами Островської-Лютої, музеям пропонується "думати не лише про прості завдання на кшталт ремонту, а й трохи помріяти про те, яким має бути музей майбутнього і як цей музей має відповідати потребам суспільства, в якому він живе".  

Остаточне рішення експертної ради буде оголошено не пізніше 2 листопада 2012 року. Проміжне рішення, в рамках якого буде оприлюднено шорт-ліст музеїв-претендентів, буде оголошено до 5 вересня.

У період з середини вересня до середини жовтня цього року відбудуться оціночні візити в музеї, що були підтримані першим колом експертної ради - з метою оцінки потенціалу музею та його здатності втілити заплановане.

В рамках візиту буде проведено інтерв’ю з ключовими працівниками музею, а також оцінка навичок і досвіду роботи з бюджетом й виконання фінансових вимог.

Нагадаємо, фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" оголосив про конкурс у рамках проекту "Динамічний музей" у березні цього року. 

Проект "Динамічний музей" покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи).

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Читайте також: "Як зробити супер-музей. Досвід Кракова і Парижа"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.