Спецпроект

ЗВІЛЬНЕНО ГЕНДИРЕКТОРА ЛАВРИ

Міністерство культури звільнило з посади гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вікторію Лісничу.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Міністерства культури.

"Наказом Міністерства культури від 9 серпня 2012 року №656/0/17-12 Ліснича Вікторія Миколаївна звільнена з посади генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника", - сказано в документі.

"Матеріали перевірки будуть передані до правоохоронних органів", - додається у документі.

У повідомленні нагадується, що 31 липня Кулиняк провів зустріч з Лісничою та співробітниками Заповідника. На ній Лісничій було винесено догану та їй була поставлена вимога усунути недоліки.

На виконання вказаних рекомендацій така перевірка була проведена 9 серпня співробітниками відділу кадрової роботи та державної служби Мінкультури спільно з працівниками відділу внутрішнього аудиту.

"В ході перевірки з`ясувалося, що замість виправлення недоліків у роботі, Вікторія Ліснича припустилася ще більш грубих порушень чинного трудового законодавства та умов контракту між нею та Міністерством", - зазначається в документі.

"Так, 31 липня Ліснича видала накази про звільнення чотирьох працівників Заповідника. Підставою для звільнення в наказах вказано протокол наради з Міністром. Проте у відділі кадрів та у відділі діловодства Заповідника протокол наради відсутній", - сказано в повідомленні.

"Перевіркою виявлений факт підробки заяв про звільнення за згодою сторін двох працівників,  датованих 3 серпня 2012 року", - також сказано в повідомленні.

Також зазначається, що "накази щодо нарахування та виплати доплат до зарплати та премій окремим працівникам видавалися без обґрунтування підстав для вказаних виплат".

"Гендиректору, без погодження з Міністерством, в порушення умов контракту та з порушенням законодавства по оплаті праці виплачувалася премія у розмірі середньомісячної заробітної плати", - додається в документі.

У повідомленні також зазначається, що в день перевірки Ліснича без повідомлення була відсутня на робочому місці, чим порушила контракт з міністерством.

Водночас, 10 серпня виконуючою обов`язки генерального директора заповідника призначили Наталію Клименко.

Згідно з повідомленням прес-служби Мінкульту, Клименко – музейник із 35-річним стажем. У 1977 році вона працювала старшим науковим співробітником Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

З серпня 1977-го по 2012 рік іі трудова діяльність пов`язана з Державним музеєм Тараса Шевченка, в якому вона починала як науковий співробітник, а з грудня 2005-го по січень 2012-го очолювала музей на посаді гендиректора.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.