Спецпроект

Приватний музей у Трипіллі знову захоплено

Сьогодні вночі група людей увірвалась на територію Музею трипільської культури "Прадавня Аратта – Україна" в Трипіллі та захопила її.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Як відомо, 21 липня цього року територія музею була зайнята новим власником у зв’язку з продажем музею третій стороні. А 10 серпня Обухівський районний суд повернув приміщення закладу культури попереднім власникам.

Завдяки цьому рішенню,11 серпня 2012 року директор музею О. Поліщук повернувся до виконання обов’язків та встановив на території музею свою охорону. В середу, 15 серпня, планувалось відновити роботу експозиції, яка не працює з 21 липня 2012 року.

 

Приватний історико-археологічний музей "Прадавня Аратта – Україна" в с. Трипілля існує сім років, і знаходиться поблизу місця, де київський археолог Вікентій Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру.

Музей має унікальну колекцію артефактів VI-III ст. до н.е., експозиція складається з 500 експонатів. За час діяльності його відвідало 200 000 осіб.

Читайте також: "Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.