У Дніпропетровську поставлять поруч Яворницького, Брежнєва й Кучму

15 барельєфів відомих особистостей регіону та 27 пам'ятних дошок прикрашатимуть нову площу ім. 80-річчя Дніпропетровської області - від Івана Сірка до Олеся Гончара і Леоніда Кучми.

Про це повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради з посиланням на архітектора проекту Дмитра Волика.

“В рамках реконструкції нової площі Союз художників України у Дніпропетровській області запропонував розмістити там портрети відомих та знакових особистостей, які мешкали або працювали у регіоні та інформацію про ключові події з життя Дніпропетровщини", - зазначив Волик.

За словами архітектора, було прийнято рішення розташувати на площі поліптих у складі 42 бронзових скульптурних зображень, з них 15 скульптурних портретів (барельєфів) та 27 пам'ятних дошок з інформацією про видатних особистей та історію рідного краю”.

На площі  ім. 80-річчя Дніпропетровської області буде улаштовано систему із восьми бетонних стел (шириною 2 метри, висотою 3,2 метрів ), на яких з однієї сторони парами розміщуватимуться бронзові скульптури, а з іншої — текстова інформація про ключові та цікаві події з життя міста і області.

Головна ідея композиції, яка розміщуватиметься на новій площі — показати історію Дніпропетровської області.

“З 1 вересня планується розпочати улаштування стел, барельєфів, пам'ятних дошок, - повідомила начальник управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради Галина Сіверська. - Усі роботи будуть завершені протягом тижня".

Роботи поліптиху виконуються коштом міського бюджету, на ці цілі виділено 1 мільйон 751 тисяча гривень. В цю суму входить робота художників, бронза, з якої виготовлені скульптури, їхнє лиття, установка.

Фото: dniprorada.gov.ua

На створенням 15 барельєфів працювали дев'ять відомих художників з Дніпропетровська та інших міст України.

Бронзові скульптури — це барельєфи Михайла Янгеля, Івана Сірка, Дмитра Яворницького, Олександра Поля,  Миколи Родзянка, Івана Синельникова, Андрія Фабра, Олександра Макарова, Олеся Гончара, Василя Маргелова, Олексія Семиволоса, Дмитра Глинка, Володимира Щербицького, Леоніда Брежнева та Леоніда Кучми.

Поліптих (згрецької πολύς - складене з багатьох частин) —  композиція з кількох витворів мистецтва, що пов’язана єдиним задумом, кольоровим та композиційним строєм.

Читайте також: "Дніпропетровськ. Як розповісти історію міста без історії"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.