Спецпроект

Автомобілі олігарха-втікача віддадуть у музей. ФОТО

В Узбекистані буде створено музей ретро-автомобілів. Основу експозиції складуть машини, конфісковані у бізнесмена Дмитра Ліма.

Про це повідомляє узбецька служба Радіо Свобода

Всього, за даними радіостанції, музею планується передати 77 автомобілів з особистої колекції Ліма.

Ретро-автомобіль колишнього олігарха

Дмитро Лім (узбецький підприємець корейського походження), за інформацією Uzmetronom, був одним з найбагатших людей Узбекистану. Він володів мережею оптово-роздрібних ринків, а також, як зазначалося, "рядом інших комерційних структур торгово-посередницького напрямку".

У 2010 році його, за даними видання, звинуватили в ухилянні від сплати податків та інших злочинах, результатом якого стало нанесення великої  шкоди державі.

Сума збитку була оцінена в 607 мільярдів сумів (близько 226 мільйонів доларів). Бізнесмен залишив країну (імовірно, він виїхав до США).

Дмитро Лім - колишній узбецький бізнесмен. Фото himoyachi.at.ua

Звинувачення на адресу Ліма були висунуті в період кампанії проти "олігархів", організованої узбецькою владою. Вона почалася після виступу президента Іслама Карімова, який заявив, що майнова нерівність громадян провокує соціальну напругу. "Олігархів у нас не буде, - заявив він. - Якщо хтось цього ще не зрозумів, нехай має на увазі".

Майно бізнес-структур, що належали Ліму, за інформацією Uzmetronom, було конфісковано в рамках відшкодування завданих державі збитків. Будівлі, в яких розміщувалися ці організації, будуть передані на баланс державних органів.

Автомобілі, що належали бізнес-структурам (в даному випадку мова йде про сучасні, а не про ретро-машинах), отримав Державний митний комітет. 

Як відомо, у 2011 році в Запоріжжі відкрили приватний музей ретро-автомобілів першої половини XX сторіччя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"