Спецпроект

В Петербурзі пограбовано макет території Росії. ФОТО

Напад на музей "Гранд макет", в якому виставляється макет території Росії, стався 10 вересня о 01.30. П'ятеро невідомих чоловіків, розбивши скло поста охорони, увірвалися у двоповерхову будівлю.

Про це повідомляє Фонтанка.

Ударивши кулаком в обличчя контролера, зловмисники  зв'язали руки скотчем ще шістьом співробітникам установи (контролерові, моделістам, прибиральниці, заст. технічного директора), після чого відвели їх у підсобне приміщення.

Взявши на вахті ключі від кабінету директора, зловмисники викрали звідти металевий ящик. Ще по два металевих ящики зникли з бухгалтерії і каси. Вміст ящиків встановлюється, проте точно відомо, що там, крім усього іншого, знаходилася установча документація, не менше 240 тисяч рублів, а також жорсткий диск із записами камер відеоспостереження.

Злочинці були одягнені у камуфляжну форму з написом "поліція" на спині, на обличчях - чорні маски з прорізами для очей.

Музей обладнаний камерами відеоспостереження, однак записи викрадені.

Музей Гранд Макет у Петербурзі

Гранд Макет - це величезний макет Росії, дуже точна копія ряду елементів країни, облаштування її життя і побуту, профінансована петербурзьким бізнесменом Сергієм Морозовим. Композицію створювали чотири роки.

Під цей проект спеціально було відреставровано 2-поверховий будинок на вулиці Цвєточній. Всі матеріали були доставлені з Німеччини, а також підібраний відповідний штат спеціалістів -  художники, техніки, інженери, що працюють у кілька змін майже цілодобово.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.