Спецпроект

Всеросійський музей Пушкіна відкрив виставку в Брюселі

Виставка Всеросійського музею О.С. Пушкіна «Коли виник ліцей", приурочена до 200-річчя з моменту створення Імператорського Царськосельського ліцею, відкрилася в Брюсселі.

Про це повідомляє ІТАР-ТАСС.

На церемонії відкриття був присутній директор санкт-петербурзького Всеросійського музею О.С.Пушкіна С. Некрасов. Виставку вшанував своєю присутністю і прямий нащадок великого російського поета - Олександр Пушкін. Присутнім був показаний двосерійний фільм про навчальний заклад, який випустив цілу плеяду знаменитих людей, що залишили свій слід в історії Росії, - "Коли виник ліцей" та "Ліцей після ліцею".

Виставка триватиме до кінця вересня. Відвідувачі можуть побачити роботи художників 19-го та 20-го століть, присвячені Царськосельському ліцею, портрети і малюнки, зроблені ліцеїстами, статут ліцею, підписаний імператором Олександром I і міністром народної освіти Олексієм Розумовським.В

Виставка подорожує по Європі майже два роки і вже побувала в Афінах, Відні, Парижі та інших містах Європи. Після бельгійської столиці зібрання музею переїде до Берліна, після якого повернеться додому.

Царськосельський ліцей відкрився на початку XIX століття - 19 жовтня 1811 року, як школа для підготовки юнацтва, "особливо призначеного до важливих частин служби державної". У стінах ліцею навчалися, крім Пушкіна, Іван Пущин, Олександр Горчаков, Вільгельм Кюхельбекер, Яків Грот, Михайло Салтиков-Щедрін і багато інших видатних російських літераторів, військових і дипломатів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.