АНОНС: міжнародний форум про "героїв" у політиці та історіографії

Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні разом з інтернет-порталом Historians.in.ua проводить міжнародний історичний форум "Герої" та "антигерої" у європейській політичній та історіографічній традиції".

Про "Історичній правді" повідомили організатори заходу.

Час і місце: 4-5 жовтня 2012 р. у Конференц-залі Національної академії наук України, за адресою: Київ, вул. Володимирська, 55.

Форум розпочнеться о 18:00 4 жовтня подіумною дискусією "Пошуки героя у національних традиціях" (початок реєстрації о 17:30) та продовжить свою роботу 5 жовтня з 10:00 до 17:00 конференцією "Україна та її "герої"" (початок реєстрації о 9:30).

Дискусії про канон національної історії, її "героїв" та "антигероїв", жертовність і  комплекси жертви, "власні» та "чужі" провини властиві усім сучасним суспільствам. В Європі немає країни, де суперечки про історію та пам’ять були б "раз і назавжди" розв’язані.

Власне, героїзація історії та наділення окремих історичних постатей надзвичайними якостями за вчинення ратних чи трудових подвигів найбільш характерна для тоталітарних спільнот.

В радянській суспільній думці міфологема героя була одним з головних елементів системи світосприйняття та виховання молодого покоління. Вдала маніпуляція історичними образами і подіями на довгий час забезпечила радянський режим безперечною монополією на присвоєння героїчності.

Країна постійно вимагала подвигів і нових жертв для безкінечних битв з видимими і невидимими ворогами, з алкоголізмом і безробіттям, з природною стихією, за урожай і світле майбутнє. Експлуатація ж людських та матеріальних ресурсів у режимі героїчної понаднормовості за лічені роки привела економіку держави робітників та селян до повного колапсу. 

Сьогодні, двадцять років потому, на теренах вже незалежної України суспільний запит на нових "героїв" стає знову актуальним і водночас дуже складним.

Пошуки нового національного персоніфікованого нормативного взірця, який би влаштовував більшість українського суспільства, супроводжуються численними конфліктами, що тільки поглиблюють ідеологічний розкол всередині країни та збільшують напруження у відносинах з країнами- сусідами.

З попередньою версією програми Ви можете ознайомитися за цим посиланням.

Читайте також: "Хто є хто з нагороджених званням "Герой України". ІНФОГРАФІКА"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.