Спецпроект

Кандидат організовує екскурсії в музей, яким керує його дружина

Кандидат-самовисуванець у виборчому окрузі №220 Валерій Міронов організовує екскурсії для школярів в Національний художній музей.

Про це повідомляє УП з посиланням на активістів громадянської мережі "Опора".

Кандидат пропонує школярам свого округу вхідні квитки в музей, де в.о. директора є його дружина Тетяна Міронова.

За інформацією "Опори", керівництво музею зобов'язало працівників провести у вересні і жовтні більше 50 екскурсій для школярів Подільського району Києва.

"Музейники не встигають виконувати такі обсяги роботи. До того ж не всі відвідувачі можуть потрапити на екскурсію через надмірну завантаженість", - зазначили в організації.

"На вході в музей школярам, ​​їх батькам і вчителям видають листівки, в яких громадська організація "Право киян" та її почесний глава Валерій Міронов запрошують долучитися до української культури і відвідати експозицію", - уточнили в "Опорі".

Такі дії кандидата є застосуванням непрямого підкупу виборців, а також інституційного адмінресурсу з боку його дружини, вважають активісти.

Як відомо, у липні цього року через протиріччя з керівництвом Національного художнього музею звільнився заступник гендиректора музею з економічних питань Микола Скиба.

Міронову було призначено в.о. гендиректора у квітні цього року, після скандалу зі звільненням попереднього директора Анатолія Мельника.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.