В Шотландії відбудеться референдум за незалежність

Прем'єр-міністри Великобританії і Шотландії Девід Кемерон й Алекс Селмонд підписали історичну угоду про проведення референдуму з приводу незалежності Шотландії. Вперше за 300 років регіон може стати де-юре самостійним.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Reuters.

Плебісцит пройде восени 2014 року.

Згідно з опитуваннями громадської думки, вихід зі складу Сполученого Королівства зараз підтримують від 30 до 40 відсотків жителів Шотландії. При цьому кількість прихильників незалежності стабільно зростає.

У бюлетені буде всього одне питання - "Чи хочете Ви незалежності Шотландії від Великобританії?" із двома варіантами відповіді. Проголосувати зможуть всі шотландці віком від 16 років.

Шотландія була незалежним королівством з 854-го до 1707 року, коли країна увійшла в унію з Англією, утворивши Велику Британію. Шотландія є найбільш автономним регіоном Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії - з власною державною церквою, законами і судовою системою.

Битва при Каллодені 1746 року - остання спроба шотландців повернути собі незалежність і остання сухопутна битва на території острова Британія. Тепер боротьба за політичну самостійність відбувається у кабінках для голосування

З 1999 року відновлено діяльність парламенту Шотландії. З 2011 року більшість (69 зі 129 місць) у ньому складає лівоцентристська Шотландська національна партія, яка виступає за незалежність регіону від Лондону.

У травні 2012-го в столиці Шотландії Единбурзі стартувала офіційна кампанія, метою якої є переконати шотландців підтримати на референдумі ідею незалежності.

Дивіться також інші матеріали за темою "Британія"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.