Спецпроект

Музей нового покоління відкриють поруч із МДУ ім.Ломоносова

На Воробйових горах поруч із Фундаментальною бібліотекою МДУ буде побудовано Музейно-просвітницький центр - спільний проект Політехнічного музею та університету. Конкурс на архітектурну концепцію проводить інститут «Стрілка».

Про це пише Новая газета

До 2017-2018 рр.. в Москві планують створити музей нового покоління. На основі опитувань та моніторингу аудиторії обіцяють створити екскурсійні, освітні і просвітницькі програми, розраховані на різні вікові, професійні й психологічні категорії відвідувачів. Для демонстрації експонатів будуть використані інноваційні музейні технології. Експозицію збираються розділити на три блоки тем: "Матерія", "Енергія", "Інформація".

Конкурс на розробку концепції музею виграла британська компанія Event Communication. Зараз йде пошук архітектурного вигляду майбутнього центру: крім реконструкції історичної будівлі Політеху із збільшенням публічних просторів, в плані - будівництво нової будівлі на території МДУ. Конкурс на архітектурну концепцію проводить інститут "Стрілка", і складається він з двох етапів: спочатку журі конкурсу вибере шість учасників, які пройдуть до другого туру. На другому етапі учасникам належить розробити архітектурні концепції, які будуть відправлені на технічну експертизу. Учасники повинні укластися в будівельний бюджет в 140 млн. доларів.

Реєстрація на конкурс триватиме до 19 листопада. Остаточне ж рішення за підсумками двох етапів конкурсу журі має озвучити в березні наступного року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.