Спецпроект

Музей війни і миру - у стилі світського салону

У челябінському краєзнавчому музеї відкриється виставка, присвячена 200-річчю війни 1812 року. На відкритті влаштують світський салон.

Про це пише polit74.ru

Наукові співробітники Челябінського краєзнавчого музею та студенти історичного факультету ЧелДУ проведуть відкриття виставки в стилі світського салону першої половини XIX століття.

Гостей зустрінуть герої війни 1812 року, пані та офіцери продемонструють танці тієї епохи і запропонують гостям насолодитися звучанням романсів на вірші Дениса Давидова, Петра В'яземського та інших поетів.

На виставці представлені предмети початку XIX століття з фондів Челябінського краєзнавчого музею та приватних колекцій, які відтворюють атмосферу тієї епохи: нагороди і формені знаки російської армії, ікони, книги, зброя.

Традиція святкування ювілейних дат відображена в творах скульптури, живопису, пам'ятних жетонах і монетах, плакатах, листівках і книгах, дитячих іграшках і предметах побуту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.