Спецпроект

Національний художній музей утеплюється заради експонатів

У Національному художньому музеї готуються до зими - міняють вікна, утеплюють горищні приміщення. Такі заходи необхідні для того, щоб зберегти в приміщеннях стабільну температуру для унікальних експонатів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

У лютому цього року 17 старовинних ікон (деяким з них близько 500-600 років) зіпсувалися під час лютих морозів. Як виявилося, в найхолодніші дні температура в приміщеннях, де зберігалися експонати, не піднімалася вище 8-10 градусів (комфортна температура 17-18 градусів тепла). У підсумку на дошках здулася фарба, а деякі просто тріснули. Ікони відправили на реставрацію, однак гарантій їх повного відновлення фахівці не давали.

Врешті решт ікони вдалося врятувати, але вони зазнали серйозних руйнувань, тому поки не ясно, на скільки реставрація продовжила їм життя. 

 

Наразі в музеї закінчується практична робота по забезпеченню гідних умов для роботи в зимовий період. Тут підготували теплоізоляційний матеріал для горищних приміщень, щоб в будівлі зберігалася певна температура. Музей має дуже велику проблему - тут дуже спекотно влітку і холодно взимку, а картинам потрібна стабільна температура. Теплоізоляція горища та даху допоможе зберегти певний клімат в будівлі.

Ці роботи завершать уже до кінця року. У планах - заміна аварійних водопровідних труб до того, як настануть холоди. Також йдуть підготовчі роботи з утеплення та заміни стекол на вікнах. До кінця року в музеї планують налагодити нормальну роботу вентиляції в реставраційній майстерні та відремонтувати робочі приміщення. У майстернях працюють з токсичними матеріалами, тому в цих приміщеннях вентиляція просто необхідна. При цьому важливо не допустити розповсюдження запахів по всіх приміщеннях музею, особливо в зимовий період. У планах музею - облицювання стіни будівлі і установка захисних козирків над входом, де вже обвалилася значна частина штукатурки і близько 15 кілограм облицювального матеріалу.

Чекають ремонтні роботи і на бібліотеку, де грибок на стінах загрожує "з'їсти" раритетні фоліанти.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.