Спецпроект

Сьогодні вкотре мають призначити директора Національного Художнього

Рішення про призначення директора національного художнього музею Украйни буде прийняте 7 листопада на засіданні Музейної ради.

Про це повідомляє УП.Життя з посиланням на міністра культури Михайла Кулиняка.

Він також заявив, що зустрічався з працівниками музею, які протестують проти призначення керівником установи в.о.директора Тетяни Міронової.

"Справа в тому, що ми паралельно отримали лист як від частини працівників Музею, так само ще листи, - зазначив Кулиняк. - Тому я вирішив до Музейної ради провести перевірку наведених фактів як виконуючою обов’язки директора, так і працівників Музею".

"Перевірка проведена, з результатами її зараз буде ознайомлена Музейна рада. Ще раз повторюю, я не приймаю одноособового рішення, як і обіцяв. Це питання ми обговоримо", - додав міністр.

Водночас, як розповіла у коментарі "УП.Життя" керівник відділу зв’язків з громадськістю НХМУ Дарія Якимова, сам міністр з колективом музею не зустрічався.

"Він приходив у музей, під час відкриття виставки "Війна краде дитинство". Тоді до нього підійшла наша колега і попросила зустрітись з колективом. І в результаті зустріч відбулась з його заступником Тимофієм Коханом. Офіційно до колективу Михайло Кулиняк не приходив", - сказала Дарія Якимова.

Як відомо, в середині жовтня колектив Національного художнього музею оголосив протест проти можливого призначення на посаду директора галеристки Тетяни Міронової.

Посаду виконуючого обов'язку Міронова обіймала останні півроку. Але ймовірне призначення викликало критику серед експертів, які вказували не непрофесійність галеристки.

У відповідь на ці звинувачення Тетяна Міронова опублікувала свій коментар, який і спровокував акцію протесту. Цей запис у блозі працівники музею назвали "безпрецедентним виступом з паплюження установи, на пост директора якої автор претендує, та безсоромне звеличення власних, переважно неіснуючих, заслуг".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.