Спецпроект

На Дніпропетровщині втоплять автобус заради музею. ФОТО

Дніпропетровські дайвери поповнять розмальованим автобусом підводний музей на дні кар'єру в селі Новомиколаївка Дніпропетровської області.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

Керівник клубу дайверів, Андрій Воробйов, розповів, що автобус друзі подарували клубу друзі зі словами "дайте автобусу нове життя". Краном вони доставили автобус на берег водойми, де і розмалювали, щоб смішніше виглядав. Незважаючи на те, що габарити його невеликі, із зануренням дайверам доведеться повозитися, для цього знадобляться парашути і буксировщик.

 

У воду дайвери занурюють тільки металеві коробки, які ніяк не можуть нашкодити підводним жителям. Більш того, експонати підводного музею навіть приносять користь мешканцям затопленого кар'єра - занурені об'єкти вже обросли водоростями і прісноводними мідіями, також вони являють собою затишне містечко (серед голих гранітних стін) для риб, яких, до речі, за останні 3 роки стало набагато більше.

Зараз на дні кар'єру розташовуються 7 об'єктів - кабіна "Камаза" (на глибині 48 м), велика автоцистерна (43 м), корпус "Запорожця" (40 м), мотоцикл і велика труба (30 м), трохи вище них - пивний павільйон і "Жигулі", а на глибині 14 м буде розташовуватися автобус.

За словами Андрія Воробйова, це не просто незвичайний музей, а цілий парк для дайверів - на його базі тренуються і розважаються підводники.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.