У Польщі вшанували пам'ять солдат УНР і УГА

Громадськість Львівщини вшанувала пам’ять полонених та інтернованих вояків УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

У заходах із вшанування пам’яті українців, що відбулися на "Українському полі" ланцутського міського кладовища, взяли участь депутат Львівської обласної ради, директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, відповідальний секретар почесного консула України в Перемишлі Марія Скірка, кандидат історичних наук Олександр Кольянчук, польський історик Ярослав Гемза, священик УГКЦ Тарас Чорний, голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа та громадськість Львівщини.

Розпочалися урочистості із вшанування померлих українських вояків покладанням квітів та запаленням свічок пам’яті біля пам’ятника військовикам УНР та УГА. Потім відбулась заупокійна панахида, яку відслужив отець Тарас Чорний.

Після богослужінь за померлими відбулось громадське віче. Виступаючи на вічі, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик наголосив на необхідності відновити усі деталі меморіалу, який тут, на ланцутському цвинтарі, був до Другої світової війни.

"Вірним синам України - офіцери". Фото Остапа КОЗАКА

Він також висловив думку, що заперечень з боку польських урядовців у цьому питанні не повинно бути, оскільки військо УНР та УГА в союзі з вояками Пілсудського воювали проти більшовизму.

Кандидат історичних наук Олександр Кольянчук у своїй промові акцентував увагу присутніх на історичних фактах щодо військ УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, відбила ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Згадка про Безручка у фільмі "Варшавська битва". ВІДЕО

Історик Ярослав Гемза розповів учасникам віча про культурну сторінку в історії табору полонених та інтернованих вояків УНР та УГА.

Посилаючись на архівні документи, яких він віднайшов в архівах України та Польщі й опрацював більше тисячі аркушів, пан Ярослав розповів, що на основі табору, коли із загонів полонених та інтернованих українців вже формувалося військо для спільної з польською стороною боротьби проти большевизму, було створено так звану станицю, в якій функціонував університет, театр та інші культурницькі установи.

"Спільними зусиллями громадськості Львівщини та української громадськості в Польщі, при підтримці депутатського корпусу Львівської обласної ради, ми, подолавши бюрократичні перепони, сьогодні маємо пам’ятний постамент, що можна вважати першим елементом Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті", – зазначив директор КП "Доля" Святослав Шеремета.

Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.