Спецпроект

Уряд просить у "Київської фортеці" 1 га для будівництва розв'язки

Відповідно до протокольного доручення в.о. прем’єр-міністра Азарова та розпорядження КМДА Київська фортеця має надати для реконструкції транспортної розв’язки близько 1 га землі.

Про це голові комісії Київради з питань культури та туризму повідомив колектив Історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

До колективу музею надійшло звернення КП "Дирекція шляхо-транспортних споруд м. Києва" з проханням надати згоду на відведення частини земельної ділянки, що належить музею, для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з’їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе.

Будівництво проходитиме біля підніжжя Лисої гори (там знаходиться пам’ятка військово-оборонної архітектури Лисогірський форт), частину якої "зріжуть" заради встановлення підпори.

Комунальне підприємство мотивує своє клопотання щодо надання земельної ділянки відсутністю альтернативної землі для реконструкції транспортного вузла.

Один з валів Лисогірського форту. Фото: encyclosights.com

Земельна ділянка за адресою вул. Саперна-Слобідська, 78 надана у постійне користування музею "Київська фортеця". Територія має заповідний статус і на неї поширюється Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Бригинець направив звернення до Азарова, в якому вимагає відмовитися від ідеї використання землі Київської фортеці для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту.

Як відомо, зараз музей "Київська фортец" залишається без керівництва - його директор В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.