Спецпроект

У Гданську відкрився Музей криміналістики

Шибениця, на якій висів серійний вбивця, муміфіковане тіло і сотні видів зброї - це лише деякі з експонатів Музею криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету.

Про це пише Афиша Калининграда.

Музей криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету неофіційно працює з 1980 року. Тоді головою кафедри криміналістики юридичного факультету Гданського університету був доктор наук Єжи Вноровскі. Він і почав збирати різні артефакти, за деякі з яких платив зі своєї кишені. Крім того, було налагоджено співпрацю з поліцією, судами і прокуратурою, і завдяки цьому колекція музею змогла розширюватися, говорить співробітник кафедри кримінології Януш Чечко. Всі експонати є справжніми.

У 1983 році музей переїхав в Катовні, а в 2001 році колекція була перенесена з Катовні в нову будівлю факультету Права і адміністрації Гданського університету на вулицю Бажіньского. В основному вона використовується для навчальних цілей, хоча не тільки для них. У музей приходять студенти інших факультетів та учні шкіл міста Гданська. Музей, однак, був неофіційним до цього року.

"Ми зробили це, тому що хочемо показати свою експозицію більшій кількості людей, - говорить доктор наук, завідуюча лабораторією криміналістики Малгожата Жулна. - У нас дійсно є чим пишатися. Поки музей знаходиться на стадії організації, і ми думаємо, як зробити колекцію краще. Урочисте відкриття музею ми плануємо на 25 січня 2013 року, і це буде пов'язано із зустріччю криміналістів з усіх регіонів Польщі".

Музейна експозиція складатиметься з дев'яти тематичних відділів. "Серед наших експонатів є предмети, вилучені у в'язницях і при арештах. У нас також є досить велика колекція вогнепальної зброї, в тому числі саморобних, наприклад копія пістолета зробленого з хліба, - повідомляє Януш Чечко. - Ви також зможете побачити фальшиві банкноти, колекцію світових поліцейських мундирів і велику колекцію кримінальних фото".

Музей має у своєму розпорядженні і оригінальні інструменти для злому автомобілів і квартир. Серед експонатів є камери і прилади для розкриття злочинів на місці подій. Найбільш цінними експонатами є матеріали, пов'язані з серійним вбивцею з Гданська Павлом Тухлінем по кличці "Скорпіон", справжня шибениця, муміфіковане тіло невідомого чоловіка.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.