Помер режисер радянського Вінні Пуха

У понеділок, 3 грудня, у Москві помер російський режисер анімаційного кіно Федір Хитрук, повідомили в Асоціації анімаційного кіно.

Федір Савелійович Хитрук народився 18 квітня 1917 року в Твері. 20-річним юнаком він прийшов на студію "Союзмультфільм", де пропрацював майже півстоліття.

Як аніматор він створив 200 персонажів у 102 фільмах, серед них - Оле-Лукойє, Снігова Королева і Червона Шапочка. Серед режисерських робіт Хитрука такі відомі мультфільми, як "Вінні-Пух", "Історія одного злочину", "Фільм-фільм-фільм", "Канікули Боніфація".

За свою довгу кар'єру Федір Хитрук нагороджений багатьма кінематографічними преміями і призами. Він - народний артист СРСР (1985), лауреат Державних премій СРСР (1976, 1982), Державної премії НДР із мистецтва (1972).

Дивіться також: "1970: "Як козаки у футбол грали". Мультик УРСР часів застою"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.