Завершилися зйомки фільму про українського силача XX сторіччя. ВІДЕО

В Україні завершилися зйомки фільму про легендарного силача початку ХХ століття Івана Фірцака, в якому взяли участь українські богатирі Дмитро Халаджі та Василь Вірастюк.

Про це повідомляє "Репортер".

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя Івана Фірцака, легендарного силача, якому і присвячена майбутня картина.

Режисер картини - Віктор Андрієнко. Він також узяв участь у ній як актор.

Фільм знімається за мотивами книги Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили". Головний герой - цирковий український силач Іван Фірцак, якого в 1928-му році визнали найсильнішою людиною планети.

Головну роль виконав чемпіон України з пауерліфтингу, артист американського цирку Дмитро Халаджі.

"Ми знімали хорошу історію про хорошого хлопця, - розповів режисер і актор Ігор Письменний. - Показували реальні життєві ситуації, в яких може опинитися кожен з нас, і шукали вихід - не просто правильний, а гідний".

Дія фільму розгортається в Європі початку ХХ століття, тому всі до єдиного людини в кадрі, включаючи численну масовку, були одягнені в історичні костюми, надані для картини чеської студією "Баррандов".

У фільмі немає декорацій - всі сцени зняті в живих будівлях і справжніх інтер'єрах тієї епохи, в справжньої фортеці, в теперішньому цирку.

Епізод зі зйомок: Андрієнко угоняє диліжанс

Крім того, і всі видовищні, всі силові трюки виконані у фільмі наживо. У картині можна буде побачити справжніх сажотрусів, унікальні ретро-автомобілі та ще багато атрибутів епохи, з якою нас розділяє практично ціле століття.

У фільмі знялися як вже відомі актори - Віктор Андрієнко ("Шоу довгоносиків", "Велика різниця"), Ігор Письменний ("Шоу довгоносиків"), Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Борис Барський, Володимир Комаров ("Маски-шоу"), Богдан Бенюк - так і юні артисти, початківці свій шлях у кінематографі, а також ціла група українських спортсменів, чиї імена вже давно відомі за межами нашої країни, в тому числі Василь Вірастюк.

Планується, що в загальноукраїнський прокат "Іван Сила" вийде вже на весняних шкільних канікулах.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.