Спецпроект

Рада Європи обрала кращий музей 2012-го року

Кращим музеєм 2012 року з версії Ради Європи став заснований в 2011 році музей Ліверпуля, знаменитий своєю незвичайною архітектурою.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

Комітет ПАРЄ з культури, науки, освіти та ЗМІ вручив цю нагороду музею, експозиція якого присвячена історії міста, за внесок у взаємодію культур і занять для дітей та дорослих, які сприяють діалогу в суспільстві. Таким чином, на думку організації, музей демонструє зразкове ставлення до прав людини.

Музей Ліверпуля відкрився в липні 2011 року, і з тих пір його відвідали більше мільйона чоловік. Він є найбільшим у світі музеєм, присвяченим історії провінційного міста, а також найбільш великим національним музеєм з тих, що були побудовані у Великобританії за останні 100 років. У зібранні представлені шість тисяч експонатів, які розповідають про різні періоди в розвитку міста, який є одним з найважливіших портів світу, і його ролі в історії країни.

Особлива роль в колекції музею присвячена групі "Бітлз", історія якої починалася в Ліверпулі. Зокрема, глядачі можуть побачити сцену, на якій Джон Леннон і Пол Маккартні вперше виступали разом.

Музейний приз Ради Європи вручається щорічно з 1977 року спільно з Європейським музейним форумом. Як повідомляється на сайті організації, лауреатами стають музеї, які внесли серйозний внесок у просування європейської культурної спадщини.

Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.