Спецпроект

Музейники стурбовані вогнищами біля Художнього музею

Український центр розвитку музейної справи (УЦРМС) закликає президента, лідерів опозиції, а також усіх учасників подій на вулиці Грушевського в Києві не створювати загрозу для Національного художнього музею України.

Про це повідомляє Музейний простір.

"[Наші колеги] надзвичайно стурбовані тим, що буквально під стінами НХМУ, де знаходиться колекція найцінніших творів українського мистецтва за 1000 років історії нашого народу, відбуваються сутички протестувальників з міліцією, - заявив голова правління УЦРМС Владислав Піоро. - Музейники України закликають зупинити дії, які створюють загрозу музею".

За словами Піоро, проголосовані руками 16 січня закони суттєво ускладнять роботу самих музеїв, адже фактично позбавляють їх можливості отримувати гранти з іноземних джерел.

У той же час музейники підкреслюють, що влада та опозиція повинні гарантувати безпеку та недоторканість культурної спадщини усього народу, незалежно від політичних уподобань.

"Влада, опозиція, громадські лідери, які мають вплив, повинні зробити все, щоб попередити нанесення шкоди Національному художньому музею України, - ідеться в заяві. - Інакше політики, незалежно від партійних кольорів, будуть нести спільну відповідальність перед нащадками".

Карта місця подій

Національний художній музей України знаходиться у Києві, на вулиці Грушевського, 6. Відстань від місця, де під час сутичок було підпалено автобуси, до музею - близько 100 метрів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.