Спецпроект

Музей Тичини розпочав екскурсії зі свічками в руках

У вихідні Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г.Тичини на кожну з "екскурсій із каганцем" надає по 3 безкоштовні квитки, у будні - по два.

Безкоштовні квитки надаються людям, які через фінансові проблеми не можуть оплатити вартість квитка, пише Музейний простір.

Екскурсію у новому форматі "А було ж колись і таке!" музей презентував 2 січня 2014 р. Відвідувачі з екскурсоводом оглядають меморіальну квартиру в повній темряві, присвічуючи собі каганцями.

Така екскурсія започаткована почасти через те, що музей тривалий час змушений заощаджувати на електроенергії, а у найближчі місяці світло можуть відімкнути взагалі.

Екскурсія з каганцем - можливість послухати про інтимні сторони життя Павла Тичини, його стосунки із родиною та домашні звичаї. Відвідувачу розказують про виклики, сумніви у житті Тичини, моменти його внутрішніх терзань.

Дивіться також:

Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО

Більше новин за темою "Література"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.