Спецпроект

ПРИЗНАЧЕНО НОВОГО ГЕНДИРЕКТОРА МУЗЕЮ ШЕВЧЕНКА В КАНЕВІ

В.о. міністра культури України Леонід Новохатько представив колективу Шевченківського національного заповідника в Каневі новопризначеного генерального директора.

Ним став Василь Тулін, який досі працював там на посаді першого заступника. Його призначили замість звільненого восени Василя Коломійця, повідомляє Музейний простір.

За словами Новохатька, серед головних переваг нового гендиректора є те, що він місцевий житель і має культурологічну освіту та досвід роботи на керівних посадах. З Туліним підписали контракт на 5 років.

"Василь Іванович прийшов працювати директором у достатньо непростий час – за місяць до 200-літнього ювілею Тараса Шевченка, - зазначив чиновник. - Та в нас є всі підстави для того, щоб до цього штурвалу на нинішній фінішній прямі став досвідчений капітан і господарник, науковець і культуролог водночас".

Василь Тулін розпочинав свій шлях із посади директора сільського будинку культури. Закінчив Канівське училище культури і мистецтв, а також Київський державний інститут культури імені О. Корнійчука (нині це Київський національний університет культури і мистецтв).

Тривалий час працював директором та заступником директора з навчальної роботи Канівського училища культури і мистецтв, заступником гендиректора Шевченківського національного заповідника.

Дивіться також інші матеріали за темою "Шевченко"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.