Спецпроект

Музей Тичини: про історичне тло літератури

У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини розпочинається лекторій “Історичне тло літературного процесу”.

Про це ІП повідомили в музеї.

Мета цих науково-лекційних зустрічей – допомогти співробітникам музею-організатора лекторія та співробітникам інших музеїв літературних напрямків орієнтуватися в історичних подіях кінці ХІХ – середини ХХ століття.

Поглиблення цих знань допоможе працівникам музеїв літературного профілю у їх повсякденній роботі, сприятиме тому, щоб їх екскурсії стали більш фаховими, а науковці музеїв глибше орієнтувалися в подіях, які відбувалися в країні в той період, про який іде мова в екскурсіях.

На думку музейників, історичні умови суттєво впливають на життя суспільства і, звичайно, знаходять відображення у творчості письменників, їх особистому житті, вчинках.

Знаючи достеменніше історичні подробиці та нюанси, кожен із музейників зможе самостійно (а не лише з літературознавчих чи критичних статей) глибше аналізувати літературні процеси у різні періоди в історії країни та в житті письменника, про якого йде мова під час екскурсій.

Лекторії відбуватимуться у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (Київ, вул. Терещенківська,5) по понеділках о 10.30, починаючи з 17 лютого. Оповідачем виступатиме кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник музею Леся Гасиджак.

Участь в лекторії – за вхідним та екскурсійним (лекційним) квитком до музею.

Дивіться також "Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.