Дзержинського не повернуть на Луб'янку

Комісія з монументального мистецтва міської думи (ради) Москви прийняла рішення не повертати пам'ятник Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу столиці РФ.

Про це повідомляє Colta з посиланням на РІА "Новості".

"Пам'ятник недоцільно наразі відновлювати, тому що це швидше політичне питання, яке може розколоти суспільство", - наголосив голова комісії Лєв Лаврьонов.

Пам'ятник засновнику ЧК [Надзвичайної комісії - першої більшовицької спецслужби - ІП] за проектом скульптора Євгена Вучетича було в 1958 році встановлено навпроти головного будинку КГБ СРСР на площі, що носила тоді ім'я Дзержинського.

Зараз пам'ятник знаходиться в парку мистецтв "Музеон" - туди він був перенесений за постановою Москради 22 серпня 1991 після невдалої спроби путчу ГКЧП. У 2008 році пам'ятник було передано у власність територіальної громади міста Москва.

На думку начальника відділу охорони художньої спадщини департаменту культури Москви Сєрґєя Половінкіна, пам'ятник необхідно залишити в парку "Музеон".

"Кількість листів за Дзержинського приблизно така ж, як і проти повернення, - зазначив чиновник. - Це говорить про те, що в московському суспільстві не сформувалося єдиної думки. Це може розколоти суспільство. Це політична проблема, яка повинна вирішуватися на найвищому рівні".

З 2000 року комісія з монументального мистецтва при Московській міській думі розглядала питання про відновлення пам'ятника п'ять разів і щоразу виносила рішення про його недоцільність - через побоювання "небажаної напруженості" в суспільстві.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.