АНОНС: презентація книжки "Іноземці про українських політв'язнів"

У Києві відбудеться презентація та обговорення книжки "Іноземці про українських політв’язнів: Спогади".

Ідеться про унікальну добірку спогадів 25 іноземців (росіян, євреїв, вірмен, естонців, австрійця, литовця, італійця та інших) про українських політв'язнів, разом з якими протягом 1950-1980-х рр. вони відбували покарання в Омських, Мордовських і Пермських концтаборах, у Владімірській тюрмі, на Печорі, в ГУЛазі та інших місцях СРСР

Як зауважує в передмові до видання Євген Сверстюк, ці тексти засвідчують непересічну особливість табірного життя, коли "на першому плані стоїть людська порядність, що перекриває міжнаціо­нальні бар'єри".

Книжка просякнута не лише багатим фактографічним матеріалом, а й інтимними спостереженнями очевидців, завдяки яким можемо краще усвідомити всю палітру тогочасних трагічних реалій, попри які люди вистояли в боротьбі за свободу нашого народу.

Час і місце заходу: 18 лютого, 18:30. м. Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є" (метро "Золоті ворота").

Видання адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широ­кому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби укра­їнського народу за Незалежність.

 

До слова запрошені багаторічний в'язень радянських таборів Євген Сверстюк, упорядниця книги Олена Голуб.

Модеруватиме презентацію директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.