У ВІННИЦІ - "НАПІВЛЕГАЛЬНИЙ" ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ. Фото

Під час народного віча у Вінниці на центральній площі міста – Театральній площі - всупереч рішенню влади встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку.

Про це повідомляє прес-служба голови підкомітету ВР з питань охорони й популяризації культурної спадщини Олександра Бригинця, яку був головою конкурсної комісії з вибору зазначеного пам’ятника.

"До сьогодні Вінниця була єдиним обласним центром України, в центрі якого не було пам’ятника Великому Кобзареві, - зазначив нардеп. - На жаль, навіть сьогодні пам'ятник Шевченку прибув до Вінниці напівлегально в супроводі народних депутатів, і встановлений усупереч рішенню влади".

Як відомо, у 2004 році Вінницька міська рада прийняла рішення про встановлення пам’ятника Т.Шевченку на центральній площі міста – на Театральній площі.

 Фото надане прес-службою Бригинця

Але, незважаючи на те, що реконструкція цієї площі таки була проведена, пам’ятник на ній не встановлювали - "у зв'язку з відсутністю коштів".

 

У 2012 році міська рада проголосувала за встановлення монументу на площі імені Стуса, де вже був пам'ятник Василеві Стусу. Це викликало обурення опозиції.

 Фото: 20minut.ua

Депутати Яворівський і Бригинець звернулися до Вінницького міського голови і до місцевої міліції з вимогою взяти пам’ятник під охорону.

 

Дивіться також: "Нащадки Шевченка хочуть пам'ятник в центрі Вінниці"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.