Круглий стіл "Досвід Латвії в подоланні наслідків тоталітаризму". LIVE

Експерти обговорюють особливості історичного досвіду тоталітаризму та його наслідків для латвійського суспільства. І як політику пам’яті можна використовувати для подолання тоталітарної спадщини. Онлайн-трансляція на ІП.

Участь у заході беруть:
•             Аргіта Даудзе, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні;
•             Гунарс Нагелс, заступник директора з питань розвитку Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Рітварс Янсонс, заступник директора Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія";
•             Аліна Шпак, Директор Центру досліджень визвольного руху;
•             Володимир В’ятрович, к.і.н. Директор Центру історії державотворення України XX ст. НаУКМА;
•             Олександр Іщук, к.ін. науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;
•             Ігор Кулик, експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху;
•             модератор — Ірина Штогрін, журналіст "Радіо Свобода".
 
Круглий стіл організовано Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення України XX ст. НаУКМА в рамках програми вивчення та популяризації досвіду трансформацій в пост-комуністичних країнах.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.