У КИЄВІ БУДЕ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ - КМДА

Київська міська державна адміністрація планує встановити пам'ятник Небесній Сотні в центрі Києва.

Про це інформує прес-служба департаменту містобудування й архітектури Київської міськдержадміністрації, повідомляють "Українські новини".

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник висловив підтримку ідеї про вшановування пам'яті героїв Небесної Сотні.

"Ми обов'язково вшануємо загиблих людей, потрібно лише знайти правильне рішення, підібрати правильний художній образ для відображення цих трагічних подій. Зі свого досвіду можу сказати одне, що в поспіху вирішувати ніколи нічого не можна. Дії мають бути зваженими, спокійними, погодженими з народом", - сказав він. 

За словами чиновника, реконструкція центру Києва відбудеться, але не так швидко, як хотілося б.

"Я в жодному разі не закликаю до того, щоб уже сьогодні руйнували й змінювали Майдан. Всі останні події потрібно добре осмислити. Але як архітектор я вважаю, що сучасний вигляд Майдану є відображенням подій, які сталися останнім часом у Києві", - заявив Целовальник.

"І, можливо, його (Майдан) потрібно було б повністю змінити. Для початку потрібно прибрати всю територію. А далі буде видно, яке архітектурне рішення найкраще підійде для втілення, і яке фінансування ми отримаємо для цього", - додав він.

Поспішність у створенні пам'ятника, на думку головного архітектора Києва, може знецінити подвиг простих людей.

Целовальник також зазначив, що необхідно виробити загальнонародний сценарій зі створення суспільно значимих міських просторів, які будуть не тільки нагадувати про бурхливі події Євромайдану, але й збережуть середовище центральної функціонально насиченої частини міста.

Зокрема, на його думку, потрібна громадська рада, яка визначить "ідеологію проекту", подальше обговорення проекту з громадянами, організацію й проведення всеукраїнського архітектурного конкурсу з усебічним обговоренням і забезпеченням адміністративно-організаційного супроводу ухвалених рішень на державному і муніципальному рівнях.

Київміськадміністрація, департамент містобудування й архітектури разом із представниками громадськості готові виступити координаторами заявлених заходів.

Як відомо, за останніми підрахунками 82 людини загинули під час сутичок протестувальників і силовиків у Києві з 18 лютого. Більше півтисячі звернулися по медичну допомогу.

Є ідея вшанувати загиблих перейменуванням столичної вулиці Інститутська на вулицю Небесної Сотні. Саме на Інститутській було застрелено найбільше людей.

Дніпропетровська міськрада проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

Депутати села Свидівок під Черкасами перейменували центральну вулицю з Леніна на Героїв Небесної Сотні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.