У Кіровограді перейменували площу Кірова на Героїв Майдану

Кіровоградська міська рада на позачерговій сесії проголосувала за перейменування центральної площі міста з Кірова на Героїв Майдану.

Про це повідомляють Українські новини.

За прийняття цього рішення проголосували всі присутні депутати (61).

Депутати підтримали також доповнення депутата Сергія Табалова про оголошення конкурсу на кращий проект пам'ятника Героям Майдану, який має бути встановлено на центральній площі.

Підтримано також пропозиції про перейменування вулиці Дзержинського на Віктора Чміленка - активіста з Бобринецького району Кіровоградщини, який загинув 20 лютого на Інститутській від кулі снайпера.

Віктор Чміленко (1961-2014)

Вулицю Орджонікідзе в центрі міста теж перейменували, розділивши на дві. Частині вулиці повернули стару назву - Кавалерійська, а частину назвали на честь братів Ельворті - британських промисловців XIX сторіччя, засновників нинішнього заводу "Червона Зірка".

Зараз у соціальних мережах кіровоградці активно обговорюють, як перейменувати власне місто, повідомляє Кіровоград.net.

Як відомо, міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.