Спецпроект

Музей Тичини запрошує революціонерів на позитивну терапію

Проект Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини під назвою "Затишний музей" може допомогти учасникам масових заходів у Києві зняти психологічну напругу.

Про це повідомляє сайт музею.

Весь музейно-фаховий та педагогічний інструментарій, що використовувався у щоденній роботі, зараз буде максимально спрямуватися на виконання музеєм функції осередку психологічного врівноваження населення, повідомляють музейники.

Ідеться про людей, які отримали психологічні травми внаслідок жорстоких силових протистоянь на вулицях Києва останніх днів.

"Саме зараз музей максимально повинен виконати свою методологічну функцію, спрямовану на психологічне врівноваження кожного відвідувача", - стверджують працівники.

"Усі музейні проекти, що були створені та запропоновані в останні роки, базувалися не лише на музейній методиці, а й на фахових рекомендаціях педагогів, лікарів, психологів, - наголошують музейники. - Очевидно, це сьогодні дає нам право пропонувати тим, хто потребує психологічного врівноваження, завітати до музею та в атмосфері проекту "Затишний музей" відчути бодай на якийсь час позитивні емоції".

Квартира-музей Тичини запрошує до себе "всіх, хто потребує внутрішнього врівноваження, мистецької терапії, душевного відпочинку та спілкування у музейному затишку".

Адреса квартири-музею Павла Тичини: Київ, вулиця Терещенківська, 5 (300 метрів від метро "Театральна").

Усі супутні для психологічної рівноваги послуги надаються безоплатно.

Музейники також закликали колег приєднатися до цього починання. Вони готові усім охочим надати поради й рекомендації.

Дивіться також віртуальну екскурсію Музеєм Тичини (з фото)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.