КРИМСЬКІ ТАТАРИ ПРОСЯТЬ КИЇВ ПРО СТАТУС КОРІННОГО НАРОДУ

Меджліс і всі кримські татари очікують від української влади визнання за кримськими татарами статусу корінного народу.

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу [представницького органу кримських татар - ІП] Наримана Джеляла.

"Ми знаємо, що російська влада готує анексію Криму. Тому ми звернулися до парламенту України із закликом визнати статус корінного народу за кримськими татарами і негайно забезпечити вільне волевиявлення кримських татар", – зазначив Джелял.

Він додав, що формою забезпечення прав кримськотатарського народу на самовизначення може стати всеукраїнський референдум.

За словами заступника голови Меджлісу, незважаючи на те, яким буде подальший розвиток подій в Криму, таке рішення забезпечить присутність української державності на Кримському півострові.

"Кримські татари є послідовними захисниками суверенності та територіальної цілісності України, тому ми звернулися до українського парламенту, українського народу надати нам можливість зміцнити свій статус, статус корінного народу, визнати цей статус в Україні рішенням Верховної Ради України, - наголосив Джелял. - Для того щоб ми, зміцнившись, могли відстоювати українську державність, українську суверенність в Криму".

Як відомо, розпущений Верховною Радою України парламент Криму сьогодні проголосив регіон "незалежною державою" – Республікою Крим – і звернувся до Російської Федерації з пропозицією прийняти її до складу Росії.

За даними самопроголошеної кримської влади, на вчорашньому "референдумі" за приєднання до Росії висловилися майже 97% тих, хто взяв участь у голосуванні. Україна і міжнародна спільнота називають "референдум" нелегітимним. З кінця лютого Росія проводить військову окупацію Криму.

У вересні 2013 року директор Центрального музею Тавриди (головного бюджетного закладу півострова) Андрій Мальгін випустив книгу, у якій назвав російських козаків, які пішли служити Гітлеру, "кримськотатарськими добровольцями".

У червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв виправдав сталінську депортацію 1944 року, звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва змінили на іншого генконсула.

У 2012 році лідер КПУ Петро Симоненко заявив, що депортація Сталіним кримських татар - це благо для кримськотатарського народу.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.