Спецпроект

НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ВІДНОВЛЮЄ РОБОТУ

Після драматичної перерви у січні–березні 2014 року Національний художній музей України відновлює свою роботу.

15 березня 2014 року музей знову відчинив свої двері для відвідувачів повідомляє прес-служба НХМУ.

Будуть працювати два зали експозиції на першому поверсі і весь другий поверх. Глядачі зможуть побачити великий міжмузейний проект "Українська лінія модерну".

У музеї відновлюються екскурсії та всі просвітницькі програми згідно запланованого розкладу:

15 березня, субота

11:00 – Стратегії візуального мислення (абонемент)

14:00 – Лекторій "XX століття: Розмаїття індивідуальностей": Соцреалізм в українському мистецтві. Тоталітарна утопія (квиток)

16:00 – Клуб "Мистецтво – простір спілкування" (квиток)

16 березня, неділя

11:00 – "Сімейний лекторій": Пейзаж (абонемент)

11:00 – Лекторій для підлітків "Абетка мистецтва": Живопис та його види (абонементи є у касі музею)

12:00 – Лекторій "Корифеї": Олександр Архипенко (за квитком)

14:00 – Художня майстерня для дітей 6–12 років (абонементи є у касі музею)

16:00 – Художня майстерня від 13 років (абонементи є у касі музею)

Як відомо, від 22 січня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.