У Львові - наукова школа про місто і міський простір

1-8 липня 2014 р. у Львові проходитиме Шоста міжнародна літня школа суспільних наук в Україні.

Про це повідомляє Центр міської історії.

Шоста міжнародна літня школа суспільних наук намагатиметься представити місто як ключовий аспект у питаннях приналежності, місця, влади та пересікання суспільства й держави у міському просторі.   

Мета літньої школи – розглянути місто із погляду різних суспільних наук та суміжних галузей, а саме: історії, соціології, антропології, політології, економіки, архітектури та урбаністики.

Наша регіональна перспектива – це колишній Радянський Cоюз, Центральна, Східна й Південно-Cхідна Європа. Школа переважно зосереджується на ХХ і ХХІ сторіччях, але теми, пов’язані із ХІХ сторіччям, теж запрошуються.   

Літня школа є міждисциплінарною і відбувається у форматі семінарів. Кожен учасник представить варіант власної доповіді, який попередньо буде прочитаний учасниками і експертами, та отримає коментарі від українських і закордонних науковців та інших учасників.

Літня школа відкрита для аспірантів та молодих науковців (до шести років після захисту дисертації). Особливо вітаються теми із галузі теоретичних та емпіричних досліджень. Робоча мова літньої школи – англійська.

Як подати заявку?

Для участі в літній школі потрібно надіслати заявку учасника (що включає опис наукового проекту на 500 слів) і додати свій життєпис. Бажано також надіслати  взірець науково письма, як-от конференційну доповідь, розділ із дисертації чи публікацію (не обов’язково).

Заявки потрібно надсилати електронною поштою на адресу ukrainesummerschool@gmail.com до 15 квітня 2014 р.

Заявку учасника можна отримати за адресою ukrainesummerschool@gmail.com або завантажити тут.

Організатори:

Кафедра українських студій Оттавського університету (Канада)
Фундація ім. Володимира-Юрія Даниліва (Канада)
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Україна)
УніверситетПариж-Захід - Нантер-ла-Дефанс (Франція)
Французько-Білоруський Центр Європейських студій (Білорусь)
Вища школа соціальних наук (EHESS) (Франція)

Дивіться також: "Львів пострадянський - місто, про яке не хочуть знати"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.