Спецпроект

У Бахчисараї - конфлікт довкола особи директора історичного заповідника

Представники наукової та культурної громадськості Криму направили лист на ім'я самопроголошеного прем'єр-міністра Сергія Аксьонова, в якому захищають генерального директора Бахчисарайського історико-культурного заповідника Валерія Науменка.

Про це повідомляє агенція QHA.

У листі громадські працівники висловили стурбованість "тиском на директора БІКЗ з боку Бахчисарайської райдержадміністрації та представників бахчисарайського Меджлісу".

Автори листа просять Аксьонова розібратися зі сформованою ситуацією і припинити тиск на Науменко.

У відповідь голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров зазначив, що вимоги до Науменко покинути посаду гендиректора БІКЗ є небезпідставними.

За словами Умерова, через ініційовані директором реорганізації "пересварився весь колектив", в якому в результаті "склалася вибухонебезпечна ситуація".

"Багато працівників з числа кримських татар були понижені на посаді, - наголосив чиновник. - На посади призначалися люди з числа близького оточення директора. Такі дії можуть принести дестабілізацію в регіоні, особливо в такий складний період. Тому я викликав Науменка і запропонував написати заяву. Однак жодних загроз з мого боку на його адресу не надходило".

Як відомо, раніше своє невдоволення роботою Науменка висловив бахчисарайський Меджліс.

На думку глави бахчисарайського Меджлісу Ахтема Чийгоза, "гендиректор БІКЗ Валерій Науменко повинен бути відсторонений від займаної посади - у зв'язку з тим, що як керівник показав себе з усіх сторін негативно".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.