У Києві покажуть бойовик Довженка про радянських дипломатів. ВІДЕО

"Книжковий Арсенал" відкриється детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - одним із перших фільмів Олександра Довжека, німим і чорно-білим. Пригодницький фільм був хітом прокату 1920-х і пізніше.

На FB-сторінці Національного центру Олександра Довженка "Сумка дипкур'єра" проанонсована як фільм-відкриття "Мистецького Арсеналу".

Музичний супровід показу німої стрічки здійснюватиме дует Zapaska, який працює у техніці live-looping - міксування наживо.

Час і місце: вівторок, 8 квітня 2014 року, 19:00. Київ, Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12 (метро "Арсенальна" або "Печерська").

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

"Сумка дипкур'єра" - ч/б німий фільм виробництва ВУФКУ (1927 року). Третя стрічка режисера Олександра Довженка, зроблена у стилі пригодницького детективу - з численними погонями і бійками, шпигунами, поліцейськими, джазом та іншими атрибутами жанру.

Оператором фільму був Микита Козловський - професіонал з 1900-х років, який знімав у експресіоністській манері. Сценаристи - Мойсей Зац, Борис Шаранський, Олександр Довженко. Збереглася лише третя частина стрічки, тривалістю 62 хвилини.

 Рекламний плакат стрічки

Сюжет фільму - сумку радянських дипломатичних кур'єрів, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки радянського корабля. Іноземна розвідка намагається її повернути.

У "Сумці..." перший і єдиний раз за життя знімається в епізодичній ролі сам Довженко - він грає роль кочегара, якого намагається підкупити поліцейський інспектор.

Ще один

Довженка запросили в режисери як знавця дипломатичного життя - у 1921-22 він працював радянським дипломатом у Польщі та Німеччині, водночас вивчаючи графіку у приватній берлінській художній школі.

Виконавець однієї з ролей - Дмитро Капка - теж мав кар'єру дипломатичного працівника, будучи представником Української Соціалістичної Радянської республіки у Польщі в 1921-24 рр. При цьому він учився на Вищих кінокурсах у Варшаві.

Кадр із фільму

Фільм користувався популярністю в СРСР і за кордоном, зібрав добру касу.

Як відомо, у 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий" - теж відреставрованим Центром Довженка.

Діяльність ВУФКУ у 1925-28 роках

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.