В Архіві СБУ обговорять доступу до архівів КГБ. Приходьте і ви

В Галузевому державному архіві СБУ відбудеться круглий стіл "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб. До 20-річчя ГДА СБУ".

Ітиметься про першочергові проблеми доступу до архівів комуністичних спецслужб та "впровадження європейської практики" у цій сфері, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

З нагоди 20-ї річниці створення Галузевого державного архіву Служби безпеки України архівісти, експерти, правозахисники та історики обговорять перспективи доступу до документів комуністичної карально-репресивної системи.

Час і місце заходу: 8 квітня, вівторок, 11:00. Київ, вул. Ірининська, 8-10, фойє 2-го поверху Центру культури і мистецтв СБУ.

Участь у круглому столі візьмуть Ігор Кулик (директор ГДА СБУ), Володимир В’ятрович (директор Українського інституту національної пам’яті), Роман Подкур (редактор серії "Реабілітовані історією"), Олександр Зінченко (редактор "Історичної правди"), Андрій Когут (керівник Електронного архіву українського визвольного руху).

Також візьмуть участь архівісти Геннадій Боряк, Ігор Усенко, Володимир Бірчак, історики Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Віталій Нахманович, правники Ігор Розкладай, Аркадій Бущенко, Роман Романов та інші.

Круглий стіл організований Галузевим державним архівом СБУ спільно із Центром досліджень визвольного руху, Центром історії державотворення України ХХ століття Національного університету "Києво-Могилянська академія", редколегією серії "Реабілітовані історією".

Для участі необхідна акредитація: тел.: 279-30-40, 255-51-86.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.