В Одесі - виставка про те, як тепер живуть постраждалі від нацистів

В Одесі відбудеться відкриття пересувної виставки про долі колишніх жертв нацизму "…Немов ковток свіжого повітря".

Захід відбудеться в Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів, 11 квітня, повідомляють організатори.

Фотографії розкажуть відвідувачам про долі колишніх жертв нацизму з Білорусі, Росії і України. Також анонсують історії жертв про те, як змінила їхнє життя програма "Місце зустрічі: діалог", фінансована федеральним фондом "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" ФРН. 

У програмі відкриття - концерт артистів Одеської філармонії та єврейського культурного центру "Бейт Гранд" (на твори композитора О.Фельцмана).

Час і місце церемонії: 11 квітня 2014 року о 14:00. Одеса, вул. Ніжинська, 77/79. Виставка триватиме два тижні. 

Нагадаємо, 11 квітня 1945 року десятки тисяч в'язнів (із 18 країн світу) найбільшого нацистського концтабору Бухенвальд повстали і визволились із смертельної неволі, протримавшись до підходу американських військ. На вшанування цієї події рішенням ООН і встановлено пам'ятну дату. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.