Будинок Профспілок планують відбудувати до серпня 2016 року

Для фінансування відновлювальних робіт у згорілому в ніч із 18 на 19 лютого Будинку профспілок створили спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Загалом потрібно більше 100 млн, повідомляє УНІАН із посиланням на в.о. голови Федерації профспілок України (ФПУ) Григорія Осового.

"Самі роботи будівельно-монтажні, за попередніми оцінками фахівців, можуть бути виконані в строк 2-2,5 року, - зазначив Осовий. - Ставитимемо питання про те, щоб до 25-ї річниці Незалежності нашої країни (серпень 2016-го) столиця й Україна побачили цю будівлю, яка прикрасить наш Майдан".

За його словами, відновлення Будинку профспілок проходитиме в чотири етапи.

Перший етап - демонтаж зовнішніх конструкцій будівлі, пошкоджених пожежею. На другому етапі буде проведено внутрішній огляд будівлі й експертиза фахівців про ступінь пошкоджень об'єкту та стан несучих конструкцій. При цьому Осовий зазначив, що експертами вже проведено візуальний огляд цих конструкцій.

На третій стадії ФПУ має намір провести конкурс на кращий проект відновлення Будинку профспілок. За словами Осового, на цьому етапі буде визначено, в якому вигляді буде відновлений об'єкт. Він наголосив, що про знесення будівлі не йдеться взагалі.

Планується, що розробка й затвердження проекту відновлення Будинку профспілок займе не більше трьох місяців, після чого й почнеться четвертий етап - власне будівельні роботи.

Також в.о. голови ФПУ Осовий повідомив, що для фінансування відновлювальних робіт у Будинку профспілок федерація створила спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Для контролю за цільовим використанням коштів, що надходять до фонду, було створено наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли голова Нацбанку Степан Кубів і колишній мер Києва Олександр Омельченко.

Точна вартість відновлення будівлі, за словами Осового, буде відома лише після затвердження проекту відновлення об'єкту. За попередніми даними, відновлення обійдеться в більш ніж 100 млн грн.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.