У КРИМУ ДЕМОНТУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПАМ'ЯТНИКИ

Сьогодні в центрі Севастополя демонтували пам'ятний знак "Десять років ВМС України".

До Дня Перемоги планується також демонтувати пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному, повідомляє Крим-Інформ.

З такою ініціативою виступив "виконуючий обов'язки губернатора Севастополя" Сергій Міняйло.

"Севастополь - гордість російських моряків. Інших тут споконвіку не було, - заявив представник окупаційної влади. - Тому мною прийнято рішення відновити справедливість. Установлення подібних пам'ятників було спробою перекрутити історію".

За словами Міняйла, демонтовані пам'ятники будуть відправлені до Києва.

Пам'ятний знак "Десять років ВМС України" був встановлений в Севастополі в серпні 2002 року, пам'ятник Сагайдачному - улітку 2008-го.

Представник окупаційної влади повідомив, що до Дня Перемоги у місті буде встановлено пам'ятник адміралу Російської імперії XVIII-XIX cт. Дмитру Сенявіну, з яким пов'язано "становлення Севастополя і перемоги російського флоту".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.