Мер Запоріжжя вдягне на 9 травня "георгіївську стрічку"

Міський голова Олександр Сін заявив, що на День Перемоги почепить на одяг чорно-помаранчеву стрічку.

Про це повідомляє "Репортер".

Сін наголосив, що завжди одягав "гвардійську стрічку" і збирається це зробити й 9 травня 2014 року.

"Я не бачу в цьому нічого поганого", - підкреслив він.

На думку мера, кожна людина має свою думку з цього приводу, тому міська влада не буде давати жодних рекомендацій.

"Найголовніше - не дійти до маразму, - зазначив Сін. - Політичних прапорів і всього, що може привести до закликів щодо розділу України, не повинно бути, тому що це може зіпсувати свято".

При цьому міський голова заявив про підтримку ветеранів, які звернулися до всіх запорожців із проханням утриматися від будь-якої символіки, що відрізняється від прапора Перемоги та українського національного прапора.

У квітні 2014 року голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко закликав усіх черкащан відмовитися під час святкування Дня Перемоги від партійної символіки та "георгіївських стрічок".

Раніше від уживання "георгіївських стрічок" на День Перемоги відмовилися ветеранські організації Кіровоградської області.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.