Спецпроект

Дніпропетровському історичному музею - 100 років!

27 квітня 1914 року за старим стилем у Міському саду Катеринослава (нині парк Глоби) була відкрита міська картинна галерея.

Саме з цієї дати бере початок історія Дніпропетровського художнього музею, повідомляє офіційний сайт закладу.

Перша експозиція складалася з 64 картин, що надійшли від Імператорської Академії мистецтв, товариства ім. Архипа Куїнджі, приватних осіб та місцевих художників – ініціаторів створення музею.

За свою історію музей декілька разів змінив своє місцезнаходження. З 1922 року він займав 8 кімнат на другому поверсі будинку Хреннікова (тепер готель "Україна"), з 1939 року по сьогодення – розміщується в будинку №21 по вул. Шевченка.

Сьогоднішній музей має у своїй колекції понад 9000 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва вітчизняних та іноземних авторів, щорічно поводить більше 60 пересувних та стаціонарних виставок.

Творчий професійний колектив музейників в дні відзначення сторічного ювілею запрошує городян і гостей міста відвідати музей та ознайомитися з різноманітними експозиціями.

"Історична Правда" відає колег із ювілеєм і запрошує читачів переглянути фоторепортаж із екскурсії Дніпропетровським історичним музеєм.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.