В Канаді знімають фільм про концтабори для українців Першої світової

Кінематографісти Саскачевану (провінція в Канаді) працюють над художнім фільмом "Ворожі чужинці", який розповідає про інтернування канадських українців у таборах під час Першої світової війни.

Про це повідомляє Global News.

Під час Першої світової війни українці - разом із іншими східноєвропейцями - були інтерновані в таборах по всій Канаді.

Багато українців, які мешкають у Канаді вже в кількох поколіннях, не знали про табори для інтернованих. За словами Леся Лазарука із Саскатуна, родини канадських українців фокусуються на позитивних моментах їхньої історії, не згадуючи про "темні сторони".

Тепер кінематографісти із Саскачевана збираються пролити світло на тему таборів.

"Це вигаданий сюжет на тему інтернування, - розповів продюсер Раян Бойко. - Між 1914 і 1920 роками більше 8 тисяч людей були неправомірно ув'язнені канадським урядом згідно з Актом про військові заходи".

За словами кіношників, історичні події з 24 таборів сплітаються у "пригодницьку історію зради, любові й надії".

"З історичної точки зору історія відповідає дійсності, - зазначив канадський продюсер Ентоні Товстеґо. - І це важливо, тому що середньостатистичний громадянин Канади не повірить, що в його країні відбувалися речі, показані у фільмі".

В центрі сюжету - історія двох братів, які залишають Україну в пошуках "обіцяного кращого життя" у Канаді, але потрапляють у вир військової політики.

Виробництво розпочнеться наступного року, обіцяють кінематографісти.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.