ІДЕОЛОГІЄЮ БІЛОРУСІ БУДЕ ПРАВОСЛАВ'Я - ЛУКАШЕНКА

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка запропонував використовувати в якості "нової ідеології" країни православ'я.

Про це повідомляє "Білоруський партизан" із посиланням на "Інтерфакс".

"Я не вважаю, що церква поза державою, - зазначив Лукашенка на зустрічі з екзархом Білоруської православної церкви Павлом. - Я, навпаки, хочу, щоб церква брала активну участь у державних справах".

Він нагадав, що з розвалом Радянського Союзу розвалилася й тодішня ідеологія.

"Ми досі намагаємося якось вибудуватися ідеологічно. Нічого путнього практично не виходить, я це визнаю", - сказав Лукашенка.

За його словами, для успшності нової ідеології її має сприйняти суспільство.

"Чому ми не можемо використовувати в нашому житті православ'я, християнство?", наголосив він.

За словами президента, у білоруської держави склалася тісна співпраця з представниками церкви, а в суспільстві високий рівень довіри до Білоруської православної церкви: "Церква завжди за рейтингом після президента друге місце займає".

Згідно з Конституцією РБ, Білорусь - світська держава, яка гарантує громадянам невтручання будь-якої релігії в їхнє життя.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.